Демонтаж, Стяжка, Укладка
Київ та передмістя. Без вихідних
Ламінат – один з найпоширеніших і доступних видів підлогових покриттів, що мають гідний зовнішній вигляд. До його переваг можна зарахувати тривалий термін служби.
Ламінат (англ. Laminate від лат. lamina — «пластинка») — звичайна назва покриття для підлоги на основі деревноволокнистої плити високої щільності. Верхнім шаром є захисно-декоративна зносостійка плівка.
Ламінат
Існували 4 основні класи ламінату (за EN13329) за призначенням та зносостійкістю.
Класи - поняття відносне.
У німецькому, австрійському та бельгійському ламінаті зносостійкість відповідає показнику AC, який демонструє зносостійкість верхнього захисного шару. Саме поняття «клас» з показниками від 31 до 34 демонструє щільність та можливість витримувати навантаження саму HDF основу (дерев'яна плита). Саме тому найчастіше можна зустріти бюджетні види ламінату із показниками AC5 на 32 класі. Це означає не що інше, як те, що ламінат має основу для побутових приміщень із підвищеним навантаженням на верхній шар.
Китайські виробники часто пишуть лише «33 клас», хоча верхній захисний шар може змінюватися від AC3 до AC5, але цей показник дуже рідко вказується. Тому два однакових на вигляд ламінату 33 класи від різних виробників можуть бути абсолютно по-різному.
У Північній Америці використається власна система сертифікації, розроблена організацією North American Laminate Flooring Association (NALFA).
Ламінат
Ламінат - це щось середнє між натуральними і синтетичними покриттями, він являє собою конструкцію, що складається з чотирьох шарів:
Ламінат
В принципі, типових розмірів дошки ламінату немає, кожна торгова марка виготовляє свою лінійку виробів. Проте майже всі вироби перебувають у таких рамках:
Ламінат
Перший ламінований паркет був розроблений в 1977 році в шведській компанії Pergo, яка в той час є частиною групи Perstorp. Конструкція першого ламінату відрізнялася від сучасної: декоративний шар просочений меламіновою смолою, нижня частина дошки виготовлялася з ламінату на основі фенольної смоли. Під впливом високого тиску та температури обидва шари інтегрували на основу за допомогою термоактивного клею.
У той самий час проводилися й інші експерименти з виготовлення ламінату, особливим успіхом користувався матеріал основі тонкого ламінату, виробленого під впливом великого тиску. Але всі ці методи виробництва були визнані нежиттєздатними: вони вимагали надто високих витрат на виробництво і, як наслідок, не могли набути широкого поширення.
Через 10 років фірма "Хорнітекс" розробила принципово нову технологію виробництва ламінату. Шліфувалися дві деревоволокнисті плити, між сторонами розміщувалася клейка плівка з фенольної смоли. Далі зверху накладався декоративний папір, просочений меламіновою смолою, потім верхній шар плівки, що містить мінеральні частинки з природним корундом мінералом. Нижня сторона покривалася крафт-папером з фенольним просоченням. В результаті стиснення під впливом високого тиску і температури і формувалася дошка, що ламінувала.